Вітольд Мінкевич
Архітектор, педагог, ректор Львівської політехніки. Народився 17 червня 1880 в Іркутську, в сім’ї зісланих польських повстанців. 1898 року закінчив реальну школу в Тобольську і поступив на інженерно-будівельний факультет Варшавської політехніки. Через участь у студентських заворушеннях був змушений покинути Варшаву. 1901 року перевівся до львівської Політехнічної школи. Був одним із провідних архітекторів Польщі, що творили у стилі функціоналізму. Більшість будівель за його проектами споруджені у Львові. 1945 року примусово вивезений для роботи в шахтах на Донбасі. Того ж року звільнений, виїхав до Кракова і незабаром до Гданська, де колишні львівські професори утворили кафедру монументального будівництва. Помер у Гданську, в 1961 році.
Реалізовані модерністські проекти у Львові:
- Будинки № 24, 26, 28, 28-а на вулиці Київській (1926). Призначались для працівників Пенсійного закладу. Поєднують у собі функціоналізм з елементами експресіонізму
- Житлові будинки Пенсійного закладу у стилі раннього функціоналізму на вулиці Стрийській, 36, 38, 40, 42,
- Будинок № 17 на вулиці Чернігівській, 17 (1928–1930).
- Модифікація проекту і добудова бібліотеки політехніки, виконана у 1930-х.
- Водонапірні вежі на вулиці Пасічній та поблизу парку Залізна Вода.
- Насосна станція на нинішній вулиці Шевченка, збудована у 1932–1933 роках.
Джерела:
Cielątkowska R. Architektura i urbanistyka Lwowa II Rzeczypospolitej. — Gdańsk: Art-Styl, 1998
